Ми не були готові до війни і до останнього не вірили що це може відбутись. Але це сталось! І 24 лютого на зустрічі координаційного міжцерковного штабу було прийняте рішення створити центри прийому біженців у наших громадах, місіях та благодійних організаціях. Для реалізації цього плану потрібно було підготувати локації, створити відповідні умови для біженців які приїжджатимуть. Найбільше в чому була потреба це в місцях для сну. Матраців в наявності було дуже мало.
В перші дні війни наплив людей ще не був такий великий і ми змогли забезпечити їх спальними місцями з того що у нас було, але з часом число біженців збільшувалось дуже стрімко.
Якраз в цей час ми почали отримувати вантажі від благодійників із закордону, а саме: матраци та постільні приналежності (ковдри, подушки, постільну білизна, спальні мішки та ін.
Відразу після отримання почався процес швидкого розподілу допомоги в центри, які приймають переселенців в Тернопільській та сусідніх областях.
Ми змогли забезпечити 25 локацій у Тернопільській і 10 локацій в сусідніх областях спальними місцями. Це більше ніж 2 500 матраців і 3 000 постільних приналежностей.
Кожна локація зробила затишні місця для сну і відпочинку. Де змогли прийняти сотні, а хтось і тисячі переселенців, огорнувши їх турботою і любов’ю.
