Сонце… весна… хочеться радіти життю. Але, ми живемо в реаліях життя України.
Кождоденні новини подій лякають,
серця 
наповняються нестерпним болем від бід, які наносить ворог. Хочеться хоч трохи відпочити і подумати, що це сон, закрити очі від навколишнього і не бачити ніяких проблем ….але насправді це не можливо.
Тому прокидаючись, дякуєш Богу за все і продовжуєш жити в реальності. А реальність вона така , що навколо нас люди, які потребують різного роду допомоги, як душевної так і матеріальної. Кожен день хтось покидає домівки в пошуку безпеки для себе і рідних.
Ось, чому ми сьогодні продовжуємо роздавати допомогу переселенцям. Коли ми бачимо вдячні обличчя від отриманої допомоги це мотивує продовжувати допомагати.
