Крайня поїздка нашої команди на Херсонщину та Миколаївщину. Ситуація там жахлива, в тих селах де була команда вода зійшла і тепер видно всі наслідки від затоплення.Команда відвідала села: Комишани (Херсонська обл), та на Миколаївщині: Павло-Мар’янівка, Афанасівка, Василівка, Івано-Купине, Снігурівку.

Затоплені, розвалені будинки, машини, техніка та знищені гектари полів…. Очі розгублених людей, які втратили все. Все над чим трудилися все своє життя, про що мріяли і бажали.

Переважно залишилися люди похилого віку. 8-9 місяців була окупація, молоді люди в більшості виїхали, але є і такі які повернулися після звільнення території. Їхні будинки не були зруйновані від обстрілів, а тепер їх знищила вода.

Бабуся, 92 роки, її будинок повністю затопило і він не підлягає відновленню. Вона одинока, зі сльозами на очах розповідала, що все пропала і тепер вона не знає як їй дожити до власної смерті.

Сьогодні люди потребують допомоги від продуктів і засобів гігієни до одягу і житла.В основному по селах люди потребують: одяг, матраци, ліжка, постільну білизну, подушки, ковдри, базові меблі, речі домашнього вжитку, будматеріалів потребують.

 Допомога фізична – багато людей похилого віку, старших, речі розчищати і виносити потрібно, в декого взагалі затоплені хати не підлягають відновленню.

Також всюди є потреба у питній воді, тих запасів що ми передали та те що у них було вистачить (як нам довелося чути у розмові людей) на 1-2 дні. Потрібно робити свердловини на воду, щоб в людей була питна вода.

Окрім продуктів, води, засобів гігієни…передали помпи для відкачування води з підтоплених хат у селі (є ще багато хат де потрібно відкачувати воду).